Лікувальний відпочинок при хворобах нирок

Маємо на увазі санаторно-курортне лікування хворих нефрологічного профілю. Адже перебування у відповідному профільному санаторії не тільки сприяє поліпшенню стану здоров’я, але й найчастіше і переважно надає можливість відволіктися від сіро-буденних клопотів і обов’язків, зарядитися позитивними емоціями, відпочити фізично та духовно, що позитивно впливає на перебіг захворювань, сприяє легшому, терпимішому перенесенню недомагань і позитивно обнадіює на майбутнє незалежно від хвороби.

Вказівки і поради щодо вибору курорту завжди повинен давати лікар, будучи впевненим у діагнозі патології, фазі захворювання (ремісія), оцінивши стан хворого, якому доведеться змінити місце перебування і перенести прийняті в санаторії лікувальні процедури. При цьому слід застерегти хворого, попередити його щодо необхідності дотримання санаторного режиму, уникнення надмірних розваг з порушенням дієти, вживання алкоголю.

Санаторно-курортному лікуванню підлягають хворі з хронічною хворобою нирок (ХХН) 1-3-ї ст. з уточненою нозологією: хронічний, гломерулонефрит (ХГН), хронічні інфекції сечової системи обмінного ґенезу (сольові діатези, уратна нефропатія – подагрична нирка, діабетична нефропатія, метаболічний синдром, гепаторенальний синдром), стан після трансплантації нирки.

При ХГН слід брати до уваги не тільки фазу процесу (стійка ремісія), функціональний стан нирок, але й рівень артеріального тиску (АТ, не вище 160-170/90-100). Після трансплантації нирки хворому можна рекомендувати санаторне лікування через 8-10 місяців після операції, якщо стабільний рівень азотемії, АТ, відсутня загроза відторгнення трансплантата.

Лікування хворих з імунозалежною патологією нирок проводиться на курортах в зоні аридного клімату (висока температура, низька вологість). У 70-их роках минулого століття нами обґрунтовано і підтверджено багаторічним досвідом ефективність лікування хворих цієї категорії в межах України на Південному березі Криму в зоні між Місхором і Гурфузом (Ялта) від травня до вересня включно. Будемо вважати і вірити, що ця місцевість для кліматотерапії українців закрита тимчасово. Може поліпшувати перебіг ХГН, посттранспланційного стану перебування протягом не менше місяця (бажано до двох) між травнем і вереснем у місцевостях Херсон – Генічеськ – Сиваш, Херсон – Запоріжжя – Генічеськ, де температура утримується на рівні 23-24°С (до 39-40°С) і відносна вологість знижується до 40%.

Класично і традиційно найефективнішою кліматотерапія вважається в місцевостях напівпустинь (Єгипет, Середня Азія – Байрам – Алі, Бухара).

У Європі (Німеччина, Болгарія, Чехія) хворих цієї категорії, в т.ч. з хронічною нирковою недостатністю, лікують на бальнео-питних курортах із застосуванням фізіотерапевтичних процедур, лікувальної фізкультури тощо. У санаторіях наявна апаратура для гемодіалізу, так що санаторне лікування доступне тут і хворим 5 ст. ХХН.

Поліпшення самопочуття хворих, лабораторних показників активності захворювання відбувається завдяки впливу кліматичних умов: зменшення периферійного опору, протизапальна, спазмолітична дія, збільшення через шкірної перспірації, імунокорекція.

Хворим з інфекцією сечової системи (хронічний пієлонефрит, цистит і ін.), нефропатіями обмінного, токсичного ґенезу рекомендується лікування на бальнео-питних курортах з призначенням вживання слабкомінералізованих вод, які сприяють підвищенню діурезу, зміні реакції сечі, поліпшенню обмінних процесів в організмі. Патологічний процес у хворого повинен бути у фазі ремісії, має бути збережена уродинаміка в сечовивідних шляхах. Порушення її при вживанні вод низької мінералізації у зв’язку з підвищеням виділення сечі може призвести до формування гідронефрозу або збільшення його, якщо він уже є. У разі поєднання інфекції сечової системи із сечо-кам’яною хворобою рішення про санаторне лікування приймає уролог.

Залежно від загального стану хворого, його бажання і згоди лікування на бальнео-питних курортах можна рекомендувати у всі пори року.
Дія мінеральних вод зумовлена впливом на процеси адсорбції з кишечника, впливом на реакцію кишкового вмісту і сечі, на процеси кристалізації. Під впливом мінеральних вод підвищується клубочкова фільтрація, знижується канальцева реабсорбція (збільшення діурезу), збільшується салурез. Кількість і режим прийому мінеральної води рекомендує лікар санаторію.

Вибір больнео-питних курортів України широкий: Закарпаття (води «Поляна Квасова», «Поляна Купіль», «Лужанська», «Калечинська»), Харківщина («Березовська»), Прикарпаття («Моршинська», «Нафтуся»), Поділля (санаторій «Сатанів»). Найпопулярніша «Нафтуся» (Трускавець), яка, викликаючи збільшення діурезу, сприяє активації екскретної і депураційної функції нирок, бактерицидної функції нейтрофілів, редукції дисбактеріозу товстого кишечника, лейкоцитурії та нейроендокринних проявів стресу (Лукович Ю.С. і спіавт., 2015).

Санаторно-курортне лікування в Україні слід поєднувати з популярним і поширеним в Європі т.зв. медичним туризмом. Організація його із збереженням лікувального ефекту сприяє урізноманітненню відпочинку, збагаченню пізнань та позитивних емоцій. Це стосується і можливостей розвитку і поширення санаторно-курортного лікування захворювань сечової системи.

Підготував Л. А. Пиріг
академік НАМН України